Часто виникають ситуації, коли в судовому порядку необхідно встановити певні юридичні факти, від яких можу залежати ті або інші права або зобов’язання.

Суд може розглядати справи про встановлення факту:

1. родинних відносин між фізичними особами;
2. перебування фізичної особи на утриманні;
3. каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
4. реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5. проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6. належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7. народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8. смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9. смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають

Кожен має право вимагати відшкодування шкоди, яка заподіяна в результаті порушення його прав.

Відшкодування шкоди можливо як за майновий збиток так і за моральну шкоду.

Залежно від того, хто, як, коли і яку шкоду завдав, залежить багато, адже кожна ситуація має свої особливості, в яких Вам допоможе розібратися адвокат.

Угодаю є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому у сторін виникають як права, так і обов’язки, які можуть бути обумовлені самим договором або законом. Договір – це найбільш поширений вид угод.

При здійсненні угод, повиннj виконуватисm ряд обов’язкових умов, в тому числі і вільне волевиявлення сторін, розуміння настання певних наслідків, виникнення прав та (або) обов’язків, наявність певного віку, дієздатності, відповідність законодавству та інше Кожна ситуація може мати свої особливості, при відсутності або порушенні яких, угоди можуть визнаватися недійсними.

Цивільна правоздатність – здатність фізичної особи з народження мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність).

У свою ж чергу, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Така дієздатність може бути частковою (до 14 років) і неповною (від 14 до 18 років).

Головною особливістю цивільної дієздатності є те, що цивільну дієздатність може мати фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над такою особою встановлюється опіка.

На жаль, так трапляється, що людина може пропасти і будь-яка інформація що до місця її знаходження відсутня. За цією людиною можуть бути закріплені певні права або обов’язки, які вирішити без її участі просто не можливо.

У таких випадках через суд можливо визнати особу безвісно відсутньою або померлою. Це може бути необхідним наприклад для припинення дії будь-яких довіреностей, отримання субсидії або вирішення питання що до спадкового майна.

При здійсненні будь-яких угод, сторони беруть на себе певні зобов’язання, в тому числі і грошові. Наприклад, в договорі купівлі-продажу, одна сторона зобов’язується передати своє майно, а інша сторона зобов’язується передати за це майно грошові кошти, то б то сплатити. Або наприклад договір позики, коли одна сторона бере в позику у інший певну суму грошей.

Трапляються ситуації, коли сторона, яка зобов’язана передати або повернути грошові кошти не робить це, постійно лише обіцяє це зробити, або взагалі відмовляється. В такому випадку, для захисту своїх прав і стягнення боргу необхідно звертатись до суду. В цьому Вам можуть допомогти наші адвокати, адже кожна ситуація завжди індивідуальна і має ряд своїх особливостей.

Арешт майна – накладення заборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна застосовується органами суду і прокуратури для забезпечення цивільного позову або виконання вироку про конфіскацію майна. Крім того арешт на майно може накладати нотаріус або виконавець.

Арешт майна може бути накладено зокрема за борги, як забезпечення позову або в рамках кримінального провадження.

З арештом майна можливо зіштовхнутись, коли з’являється необхідність розпорядитися майном і в деяких випадках, це може стати неприємним сюрпризом для його власника.

У таких випадках необхідно розбиратися звідки з’явився арешт майна, з чим він пов’язаний і як цей арешт можливо зняти. У вирішенні цих питань Вам можуть допомогти наші адвокати.